Як ми уявляємо майбутнє нашої країни через двадцять, або навіть через п’ятдесят років? Як ми хочемо жити? І які можливості перед нами відкриваються?
Одна з таких можливостей називається: «безумовний основний дохід». За цим стоїть проста ідея:
Держава виплачує кожному громадянину скромний, але достатній дохід, що не прив’язаний до жодних умов, і залишає за кожним право отримувати додаткові прибутки з інших джерел.
Ця ідея спливає у різних формах уже протягом багатьох століть. Але зі зростаючими соціальними проблемами тема набуває все ширшої дискусії. Її прихильники вбачають у цьому спосіб боротьби з безробіттям і бідністю: вони вважають безумовний основний дохід невід’ємним правом, що має гарантувати держава. Інші називають ідею божевільною, економічно неможливою і етично неприйнятною: одним словом, якомога швидше забути про ідею та відправити її до смітника історії.
Але про що насправді йде мова?
Аргумент про буцімто неможливість фінансувати систему був спростований багатьма моделями. Таким чином, залишається питання, чи можемо ми собі дозволити більше не працювати на наші базові потреби?
Переваги знаходяться на поверхні: людина в такій державі починає не просто виживати, а жити. Кожен має рівні стартові умови задовольняти основні потреби, вчитися і далі обирати близький їй напрямок діяльності.
Вигода в запровадженні основного доходу для підприємців: вони виграють, оскільки люди, маючи більше грошей, більше купують. За рахунок збільшених прибутків вони можуть оплачувати зарплати своїх працівників, і так по колу.
У чому ж тоді проблема?
Аргументи проти ідеї від політиків полягають у наступному: як же це керувати людьми, що позбавлені банального страху і переживань?
Підприємців хвилює, як основний дохід може вплинути на ринок роботи, тому що непопулярна робота має краще оплачуватися, щоб задати більшої мотивації.
Який вихід?
Чим більше людей цікавляться ідеєю і думають про неї та обговорюють наслідки, чим більше людей уявляють собі такий світ і бажають жити в такому майбутньому, тим імовірнішим є його настання. Але спершу про ідею треба знати і правильно її розуміти.
А тому: Роз'яснювальна робота й відкритість для нових ідей!
