Коротка історія БОДу в Японії
Якщо почитати про безумовний основний дохід на веб-сторінці Basic Income Earth Network (BIEN) і в той же час відкинути європоцентричні знання, то зародки основного доходу були вже в Китаї в VI ст., а в Японії – в VII ст. Згідно ж з BIEN, безумовний основний дохід бере свій початок у бельгійському місті Льовен в XVI ст. Хоча на сторінці і написано, що ідея вперше виникла в «Утопії» Томаса Мора, виданій в 1616 році в Льовені, але вже давні країни Східної Азії намагалися забезпечити своїх громадян неоподаткованими і регулярними «коштами для життя».
Незважаючи на цей історичний епізод, сучасна дискусія про безумовний основний дохід почалася у період Другої світової війни, коли були перекладені роботи Джона Стюарта Мілля, Бертрана Рассела і Кліффорда Дугласа.
Серйозна наукова дискусія про основний дохід виникла десять років тому. Зараз інтерес до теми поширився не лише в політичних колах, але і в суспільстві – серед феміністів, інвалідів і працівників, що прагнуть стабільності.
Чи в одному човні неоліберали і автономісти?
Що стосується політиків, то члени парламенту найбільшої опозиційної партії запросили мене виступити з промовою про безумовний основний дохід. Це свідчить про зростаючу цікавість до цієї програми, але не більше того. Виключенням є невелика партія «Shinto Nippon». ЇЇ лідер, єдиний члени парламенту в партії і відомий письменник, зацікавився ідеєю і цього року затвердив БОД у програмі своєї партії. На це рішення вплинула дискусія, що стрімко розвивається в інтернеті. Один відомий економіст-блогер прочитав мою статтю про безумовний основний дохід і вирішив представити концепцію ідеї у себе в блозі. Далі колишній IT-підприємець, прочитавши блог економіста, написав про БОД у себе в блозі і запропонував ідею для телебачення. Так, в інтернеті виникла дискусія. Хоча я не можу підсумувати результат дискусії, оскільки думки розходяться, проте я можу сказати, що головний інтерес до ідеї полягає в економії адміністративних витрат держави, а не в гарантуванні гідного життя нужденним. Тому можна сказати, що дискусія базується на неоліберальному мисленні.
Народний активізм має абсолютно протилежну позицію до неолібералізму. Організації самотніх матерів і жіночі профспілки вбачають в БОДі фінансову справедливість; працівники – стабільність і регулювання трудової захищеності.
Схожа логіка в Європі і Японія
Щодо вуличного активізму, то я б хотів звернути увагу на випадкову схожість між європейським активізмом і японським рухом серед інвалідів в 1970-х рр. Під час радикального вуличного протесту в 1968 і в подальших роках інваліди висловили майже ту ж логіку, що і феміністи, автономісти і анархісти з Європи намагалися сформувати в теорію, вимагаючи введення безумовного основного доходу. Вони наголошували на тому, що ми всі виробляємо цінності, незалежно від того, який ярлик на нас вішає суспільство (домогосподарки, інваліди, безробітні тощо). Щоб дізнатися більше про ці неймовірні схожості, читайте мою роботу «Una Sola Moltitudine: Struggles for Basic Income and the Common Logic that emerged from Italy, the U.K., and Japan».
Японська мережа безумовного основного доходу
Японська мережа безумовного основного доходу скоро розпочне свою діяльність. Відкриття організації відбудеться 27 березня 2010 року в університеті Дошиша (Doshisha University) у Кіото. 13 листопада 2009 тут також відбудеться ще одна зустріч з цього приводу. Ласкаво просимо усіх!
Тору Ямаморі – координатор тимчасової Японської мережі безумовного основного доходу, член Claimants Union for Guaranteed Basic Income, доцент університету Дошиша (контакти: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду )
